Усі ми відчуваєм залежність.

І ти, і ти, і я.

Хтось від алкоголю, наркотиків, а хтось від любовних листів.

Хтось від смачної їжі, спорту, а хтось від нових почуттів.

Дехто залежний від ґаджетів, а хтось від ліричних віршів.

А я, від людини залежна, яку і створила сама ж.

Усі ті якості та риси характеру, я підібрала зі свого сна.

 Ця людина не справжня — це видумка.

Як і залежність від неї моя.

Лиш тільки, ломка страшною хвилею, мене накриває щодня.

Я людину прирівняла з наркотиком. Я створила її сама.

Щоб щодня нею упиватися, щоб не мучила ломота.

Можливо, було б простіше, якби пристрасть була до трави?

Чи може, почати колотися, щоб опускати свої рукави?

Почати курити та пити вино, гуляти по вулицях старого міста.

І познайомившись з безліччю нових людей, 

нікого до себе так і не підпустивши.

І все ще, приховувати свою залежність, 

під нескінченною кількостю інших.

Усі ми відчуваєм залежність.

І ти, і ти, і я.

З даремним зусиллям заглушити сигнали від ломки,

я стала заручницею свого небуття.

Може, пора б уже, звернутися по допомогу?

Та ні ж бо, я сильна, я справлюсь сама. 

І в тисячний раз, у спробах втікати, топила цей розпач, у літрах вина.

Вдихаючи дим на балконі під ранок, старалась відчути хоч долю тепла.

Та тільки, від сонця відходить лиш холод, і той нестерпно-болючий потяг.

Не в силах боротись, кидаюсь на пошуки.

Неначе собачка, біжу по слідах.

Мені так необхідна ця доза наркотика.

Я готова обміняти на неї, своє життя.

Так, усі ми відчуваєм залежність.

І ти, і ти, і особливо я.

Питання ось в чому:

                     Що швидше погубить?

Неправильні звички, такі як куріння, пияцтво або ж наркота.

Чи, пристрасть до видуманого ідеалу в людині, яка насправді проста, неначе вода.

                                                    Fallen Angel.